Згідно з українським законодавством, сурогатна мати не є матір’ю дитини. І це відрізняє нас від багатьох європейських країн.
— Єдина стаття у законі, що стосується цієї теми, — це стаття 123 Сімейного кодексу України, яка визначає походження дитини, народженої у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Крім того, існує протокол, затверджений наказом нашого МОЗ, що регулює використання ДРТ. Однією з таких технологій і є сурогатне материнство, яке вважається методом лікування непліддя, — пояснює Олег Простибоженко, адвокат, старший науковий співробітник Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України. — Для проведення сурогатного материнства повинні бути наявні медичні показання. Наприклад, це можуть бути тяжкі соматичні захворювання, які становлять загрозу здоров’ю або життю жінки під час вагітності, або ж відсутність матки, деформація порожнини чи шийки матки тощо.
Перегляд статті на сайті видання “Експрес” за посиланням.
