Досить часто трапляються випадки, коли особи вирішують не оформлювати усиновлення, або не думають про такий варіант юридичного встановлення родинних відносин.
До прикладу, усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя, особи проживають тривалий час разом, між дитиною іншого з подружжя виникають теплі, родинні стосунки.
До рішення усиновити дитину інший з подружжя може прийти вже після повноліття дитини або коли настане потреба вирішення питань, у яких необхідно мати статут батька/матері/дитини.
Та чи можливо усиновити повнолітню особу? Відповідаємо:
Відповідно до частини 2 статті 208 СК України у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
Постанова Пленуму ВС України від 30.03.2007 № 3, роз’яснює, що такі виняткові випадки можуть бути, якщо дитина є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття.
Відповідно до п. 16 вищезгаданого Пленуму, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Аналізуючи судову практику, суди задовольняють заяву про усиновлення якщо дитина була позбавлена батьківського піклування та стала сиротою саме до 18 років.
Крім того, враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають встановлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв’язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (наприклад, складення заповіту, у якому можна визначити спадкоємцем особу, без встановлення родинних стосунків).
При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв’язку (можливо, вже наявного фактично).
Слід також з’ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.
При усиновленні мінімальна різниця у віці повнолітньої особи та усиновлювача має бути не менше вісімнадцяти років.
Отже, усиновлення повнолітньої особи можливе, але за наявності виняткових обставин та різниці у віці.
Джерело: сторінка Garo Law Office у Facebook.
