МОНОГРАФІЯ

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ
МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
у праві україни та країн ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

порівняльно-правове дослідження

автор

ОЛЕГ ПРОСТИБОЖЕНКО

Монографія є комплексним порівняльно-правовим дослідженням інституту правового режиму майна подружжя. Проаналізовано та висвітлено підходи, які склалися в Україні та європейських державах щодо правового регулювання майнових відносин подружжя. Особливу увагу приділено низці питань, які викликають труднощі практичного застосування (презумпція спільності майна подружжя, трансформація особистого майна одного з подружжя у спільне майно, способи поділу спільного майна подружжя, боргові зобов’язання подружжя). Досліджено не лише погляди вітчизняних та іноземних науковців, але і розвиток національної судової практики. Автором надані пропозиції з удосконалення національного законодавства та висловлено рекомендації щодо тлумачення окремих положень Сімейного кодексу України. Монографію розраховано на науковців, викладачів, аспірантів, також вона буде цікавою адвокатам, суддям, студентам і всім, хто цікавиться актуальними питаннями сімейного права та майнових правовідносин подружжя.

₴ 380

Примірник монографії коштує 380 грн.

Доставка здійснюється, шляхом відправки замовлення Новою поштою.

Вартість послуг доставки сплачує покупець.

Відправка замовлень здійснюється щодня до 18:00, крім вихідних та святкових днів.


ЗМІСТ

  1. Типологія правових режимів майна подружжя за законодавством держав-членів Європейського Союзу.
  2. Особливості правового режиму майна подружжя за законодавством України.
  1. Презумпція спільності майна подружжя.
  2. Трансформація особистого майна одного з подружжя у спільне майно подружжя.
  3. Юридична конструкція договору в інтересах сім’ї в майнових правовідносинах подружжя.
  1. Трансформація спільного майна подружжя в їх особисте майно.
  2. Юридична доля майнових зобов’язань подружжя про поділі їх спільного майна.

ВСТУП

Реалізація Україною курсу на побудову ринкової економіки після Реалізація Україною курсу на побудову ринкової економіки після демонтажу соціалістичного устрою мала наслідком оновлення законодавства та прийняття у 2002 р. Сімейного кодексу України та у 2003 р. Цивільного кодексу України, у яких знайшли відображення нові підходи до регулювання відносин власності між подружжям. Соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні з часу розпаду СРСР, зумовлюють появу низки прогалин у правовому регулюванні майнових відносин подружжя. Тому в сучасних умовах адекватний розвиток національного сімейного законодавства можливий лише на основі розуміння передусім загальноєвропейських тенденцій правового регулювання режиму подружнього майна та запозичення передового досвіду такого регулювання.

Проголошення Україною курсу на інтеграцію до Європейського Союзу зумовлює доцільність аналізу законодавчо встановлених правових режимів майна подружжя в країнах ЄС та їх співвідношення з національним підходом до регулювання майнових відносин подружжя. На цей час у Європі набули розвитку процеси уніфікації законодавства, які торкнулися і галузі сімейного права. Ідеться як про формальну уніфікацію та гармонізацію, яка здійснюється на міждержавному рівні (наприклад, укладення 4 лютого 2010 р. між Францією та Німеччиною угоди про гармонізацію режиму майна подружжя), так і про неформальну, яка здійснюється на рівні наукової спільноти й неурядових організацій (яскравим прикладом є діяльність Комісії з європейського сімейного права).

Дослідженням проблем правового регулювання майнових відносин подружжя та їх окремих аспектів займалися такі вітчизняні науковці, як Т. Ариванюк, О. Дзера, М. Дякович, І. Жилінкова, О. Калітенко, Н. Кузнєцова, І. Кучеренко, Я. Новохатська, З. Ромовська, І. Спасибо-Фатєєва, С. Фурса, Ю. Червоний та інші. Правовий режим майна подружжя був також предметом досліджень представників радянської науки сімейного права, як-от: К. Граве, О. Іоффе, Д. Курський, В. Маслов, М. Рейхель, В. Рясенцев, В. Тархов та інші. На сьогодні дослідженням проблем правового режиму майна подружжя займаються науковці європейських держав, серед яких К. Буле-Вулкі (Нідерланди), А. Фербеке (Бельгія, Нідерланди), Ф. Феранд (Франція), М. Антокольська (Нідерланди, Росія), В. Пінтенс (Бельгія), Д. Мартіні, Н. Деслофф (Німеччина), Б. Решетар (Хорватія), К. Бейлфусс (Іспанія), Р. Веслер, М. Рос (Австрія), Т. Смичинський, Г. Вітчак (Польща), М. Йонтера-Йореборг (Швеція), В. Тодорова, Є. Матєєва (Болгарія) та ін. Важливими джерелами для розуміння змісту правового режиму майна подружжя кожної з досліджуваних держав стали звіти Комісії з європейського сімейного права, матеріали Інституту ім. Т. М. К. Ассера (Нідерланди), а також інформація Європейської юридичної мережі щодо правових наслідків шлюбу в державах-членах ЄС.

Предметом цього дослідження стали теоретичні та практичні аспекти правового режиму майна подружжя в Україні та європейських державах, які знаходять своє відображення у законодавстві, доктрині та правозастосовній практиці. Предмет дослідження стосується лише тих правових режимів майна подружжя, які встановлені законодавствами двадцяти семи держав-членів ЄС, а також Великобританії, Норвегії та Швейцарії, враховуючи їх тісний зв’язок з ЄС, та які застосовуються за відсутності домовленості подружжя про інше, тобто за замовчуванням. Предметом цього дослідження не є договірне регулювання майнових правовідносин подружжя, а також питання щодо управління майном подружжя.

За результатами дослідження окремих елементів правового режиму майна подружжя було з’ясовано, що в національному праві та доктрині відсутня низка правових категорій, які властиві цьому інституту в європейських державах. Насамперед ідеться про різновиди зобов’язань подружжя та поняття про правову природу режиму майна подружжя. Тому було запропоновано використовувати низку понять, які не є характерними для вітчизняної науки сімейного та цивільного права. Зокрема, ідеться про такі поняття, як «правовий режим обмеженої майнової спільності подружжя», «майнова спільність подружжя», «зобов’язання подружжя як майнової спільноти». Їх зміст розкривається у відповідних підрозділах цієї роботи, а також у висновках до неї.

Висновки за результатами дослідження побудовані за певною структурою щодо кожного з досліджуваних у роботі питань. Спочатку йдуть висновки щодо національного законодавства. Якщо правозастосовна практика є суперечливою, тоді у висновках пропонуються шляхи тлумачення відповідних законодавчих положень. Далі розкриваються підходи, які використовуються в європейських державах. Зрештою робляться висновки щодо доцільності запозичення окремих підходів у національне законодавство або ж у правозастосовну практику, якщо це можливо без внесення змін до закону.

Посилання на використану літературу та судову практику містяться на кожній сторінці. Зноски на законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти не надавалися, зважаючи на обсяг їх використання. Знайти інформацію про такі джерела можливо наприкінці роботи, де наводиться перелік використаних джерел.

Соціальні інструменти